Екстремальні температури — як сильна спека, так і різкі похолодання — стають усе серйознішою загрозою для серцево-судинної системи людини. Новий науковий звіт, підготовлений експертами Weill Cornell Medicine та іншими провідними медичними установами і опублікований в журналі Circulation, попереджає: такі умови можуть провокувати інфаркти, інсульти, серцеву недостатність і навіть раптову смерть.
Дослідники зазначають, що традиційно більшу кількість смертей, пов’язаних із серцем, спричиняв холод, адже холодних днів історично більше. Проте ситуація швидко змінюється. Кількість хвиль спеки зростає, вони стають інтенсивнішими та тривалішими, і в майбутньому смертність від перегріву може перевищити наслідки холоду. 2024 рік уже став найспекотнішим за всю історію спостережень, які ведуться з 1880 року.
Як пояснюють лікарі, організм у спеку намагається охолодитися через розширення судин і посилене потовиділення. Це допомагає знизити температуру тіла, але водночас зменшує об’єм рідини та артеріальний тиск. У відповідь серце починає працювати швидше й інтенсивніше, що може становити небезпеку для людей із вже наявними серцевими хворобами. Додатковий ризик створюють ліки, зокрема діуретики, які ще більше знижують рівень рідини в організмі.
Найвразливішими залишаються літні люди, у яких природна здатність регулювати температуру знижена. Також у групі ризику — вагітні, немовлята, працівники, які працюють на відкритому повітрі, та люди з низьким рівнем доходів, які часто не мають доступу до кондиціонування чи затінку.
Автори звіту наголошують: вирішення проблеми потребує комплексного підходу. Серед пріоритетів — дослідження безпечних температурних меж для людей із серцево-судинними захворюваннями та впливу тривалого впливу спеки, а також взаємодії ліків із тепловим стресом.
«Коли на вулиці +38°C, ми маємо розуміти, чи потрібно коригувати лікування пацієнтів. Наразі ми цього просто не знаємо», — зазначає доктор Арнаб Гош із Weill Cornell Medicine.
Окрему увагу вчені звертають на те, що сама система охорони здоров’я також сприяє зміні клімату, відповідальною за приблизно 8,5% викидів парникових газів у США. Енергоспоживання лікарень, обладнання та медичні процедури мають суттєвий екологічний слід.
На думку дослідників, зменшення впливу можливе через розвиток телемедицини, раціональніше використання ресурсів та перегляд медичних практик без шкоди для пацієнтів. Також важливу роль відіграють політичні рішення — доступні ціни на електроенергію, створення охолоджувальних центрів під час хвиль спеки та розвиток міської інфраструктури.
Окремо підкреслюється значення зелених насаджень: дерева та щільні зелені зони здатні помітно знижувати температуру в містах, особливо біля житлових районів і вулиць.
«Спека — це вже проблема сьогодення. Ми не можемо чекати», — підсумував доктор Гош, закликаючи до швидких і системних рішень для захисту здоров’я людей.
