Вибір між криницею та свердловиною залежить від глибини води на ділянці й обсягів споживання, а помилка з місцем може обернутися забрудненою водою та конфліктами із сусідами. Експерти розповіли, як не схибити з вибором і яких відстаней вимагає закон.
Як передає "Хвиля", про це повідомляє УНІАН.
Геофізик Сергій Багрій пояснив, що криниця бере воду з верхніх горизонтів і зазвичай має глибину від п'яти до 20 метрів. Вона дешевша, не потребує електрики, але вода у ній вразлива до бактерій, нітратів і поверхневих стоків, а в посуху може зникати. Свердловина сягає нижчих горизонтів, дає стабільну подачу та менший ризик забруднення, проте коштує дорожче і без насосів не працює. За невеликих потреб достатньо колодязя, при великих витратах вигідніша свердловина.
Перед копанням чи бурінням фахівець радить замовити гідрогеологічне дослідження. Для свердловини без нього шанси влучити у водоносний горизонт низькі, а з дослідженням точність сягає 90 відсотків.
Еколог Микола Мосюк нагадав про вимоги державних будівельних і санітарних норм. Від туалетів, септиків і вигрібних ям криниця має стояти щонайменше за 20 метрів, а на піщаних ґрунтах, характерних для Київщини, – за 30-50 метрів. Від межі із сусідньою ділянкою радять відступати три – п'ять метрів, від великих доріг – 20-30 метрів, бо транспорт забруднює землю нафтопродуктами та солями важких металів.
Воду слід здати на аналіз перед першим вживанням і перевіряти мінімум раз на рік, особливо після танення снігу. Найчастіше у криницях знаходять нітрати з полів, кишкову паличку та сірководень. Кип'ятіння тут не рятує: нітрати не руйнуються, а їхня концентрація після закипання лише зростає. Для знезараження колодязя достатньо кілограма негашеного вапна, після чого через добу воду відкачують і промивають стінки.
Архітектор Валентин Погорілий радить копати криницю наприкінці літа або на початку осені, до дощів, коли рівень води мінімальний. Після копання воду кілька днів постійно відкачують, щоб "пробити" джерела і промити водоносні канали.
"Буває таке, що колодязь експлуатувався 10 років, все було нормально, а на 12-й рік у ньому зникла вода", – зазначив він, додавши, що таку криницю можна докопати або почистити.
Старий колодязь не можна просто засипати, інакше ґрунт просяде. Засипати слід пошарово: метр піску, багато води, трамбування, тиждень паузи – і так далі.
Адвокат Богдан Бордусенко уточнив, що фізичним особам дозвіл на буріння свердловини для побутових потреб не потрібен. Побутовим вважається споживання до п'яти кубометрів на добу. Якщо ж воду планують продавати, спершу доведеться отримати висновки Держпродспоживслужби, Державної екологічної інспекції та Водного господарства, після чого Держгеонадра видає спеціальний дозвіл. На копання криниці дозвіл не потрібен – головне, щоб ділянка була у приватній власності, а обсяг видобутку не перевищував норму.