Країни НАТО розглядають нове зобов'язання щодо військового фінансування України на 70 мільярдів євро. Оголосити його планують на саміті альянсу в Анкарі 7-8 липня.
Як передає "Хвиля", про це повідомляє POLITICO з посиланням на чотирьох дипломатів НАТО.
Пропозицію минулого місяця поширила Німеччина. Вона передбачає новий механізм прозорості фінансування України. Деякі країни скаржаться, що несуть непропорційно велику частку витрат на підтримку Києва.
"Ключове – отримати від Анкари тверде зобов'язання продовжувати критично важливу підтримку України на стабільній і більш справедливій основі," – сказав виданню п'ятий високопоставлений дипломат НАТО.
Союзники шукають способи зміцнити підтримку України на п'ятому році повномасштабного вторгнення Росії. Дискусія набула нової гостроти: багато експертів вважають, що Київ схиляє баланс війни на свою користь. Водночас США за президента Дональда Трампа зупинили майже всю нову військову допомогу і лише продають Києву зброю, яку фінансують інші союзники.
У середу президент Володимир Зеленський на спільній пресконференції з генсеком НАТО Марком Рютте закликав Європу постачати більше перехоплювачів Patriot для знищення російських балістичних ракет. За його словами, поставки гальмує дефіцит запасів через війну в Ірані, де США та їхні союзники в Перській затоці, за оцінками аналітиків, випустили тисячі таких ракет.
За даними Кільського інституту, з січня по квітень європейські країни виділяли Києву два мільярди євро військової допомоги на місяць – трохи менше, ніж 2,4 мільярда за той самий період 2025 року. Американської військової допомоги за цей час інститут не зафіксував.
Нове фінансове зобов'язання не складатиметься повністю з нових грошей. За пропозицією, 30 мільярдів євро надійдуть із уже погодженої дворічної позики ЄС Україні на 90 мільярдів, ще 40 мільярдів сформують двосторонні внески. "Це природно, адже більшість союзників по НАТО також є членами ЄС. Було б несправедливо змушувати їх платити двічі," – пояснив шостий дипломат альянсу.
Посол України при НАТО Альона Гетьманчук заявила, що нове зобов'язання має зосередитися на пріоритетах Києва: протиповітряній обороні, інвестиціях у виробництво дронів і ракет та боєприпасах збільшеної дальності. "Поки для України не стануть доступними ефективні гарантії безпеки, ми можемо покладатися лише на фінансові гарантії наших партнерів," – сказала вона.
Водночас частина союзників побоюється, що країни почнуть менше давати самостійно, розраховуючи на гроші ЄС. "Зараз важливо, щоб саме європейські країни не сприймали цю позику на 90 мільярдів як заміну двосторонньої підтримки. Додати двосторонню допомогу поверх позики – абсолютно критично," – наголосила глава МЗС Швеції Марія Малмер Стенергард.
Раніше союзники відхилили пропозицію Рютте спрямовувати на Україну 0,25% ВВП. Обговорення німецької ініціативи перебувають на ранній стадії, але нагода домовитися з'явиться вже цього місяця на зустрічі міністрів оборони НАТО.