Протягом багатьох років науковці були переконані, що тривалість людського життя переважно залежить від способу життя, медицини, харчування та навколишнього середовища. Генетиці відводили лише другорядну роль. Але нове масштабне дослідження показало: спадковість може бути одним із головних факторів довголіття — і впливає вона значно сильніше, ніж припускали раніше.
Дослідники з Weizmann Institute of Science проаналізували великі масиви даних і дійшли висновку, що приблизно половина факторів, які визначають тривалість життя людини, пов’язана саме з генетикою. Це майже удвічі більше за попередні оцінки. «Розуміння спадковості тривалості життя людини є фундаментальним для досліджень старіння», – зазначили вони в дослідженні, нещодавно опублікованому в журналі Science.
Гени можуть бути важливішими за спосіб життя
Автори дослідження вивчали так звану спадковість тривалості життя — тобто наскільки довголіття передається від покоління до покоління.
Раніше вважалося, що випадковість та зовнішні обставини мають набагато більший вплив. Серед таких факторів — інфекції, аварії, стрес, екологія, рівень медицини або навіть соціальне становище. Однак нова робота показала: коли дослідники виключили зовнішні причини смерті та зосередилися лише на внутрішніх біологічних процесах, роль генетики різко зросла.
Вчені досліджували близнюків і родини довгожителів
Для аналізу науковці використали дані кількох великих досліджень близнюків, включно з людьми, які росли як разом, так і окремо. Саме такі спостереження вважаються одним із найкращих способів оцінити вплив спадковості.
Крім того, дослідники проаналізували інформацію про братів і сестер американських довгожителів, які прожили понад 100 років. Результати виявилися дуже показовими: якщо один із родичів досягав столітнього віку, шанси інших членів родини також значно зростали.
Чому раніше вплив генетики недооцінювали
Вчені пояснюють, що старі дослідження часто проводилися в епоху, коли люди набагато частіше помирали через зовнішні причини — інфекції, війни, нестачу медицини або важкі умови життя. У XIX та XX століттях розвиток медицини й технологій суттєво знизив рівень такої смертності. Саме тому сьогодні внутрішні процеси організму, пов’язані зі старінням, стали помітнішими.
Дослідники створили спеціальні математичні моделі та комп’ютерні симуляції, які дозволили відокремити зовнішні причини смерті від біологічних. Після цього спадковий вплив на тривалість життя зріс приблизно до 55%.
Старіння частково «запрограмоване»
Науковці вважають, що в організмі існують генетичні механізми, які визначають швидкість старіння, стійкість до хвороб і здатність клітин відновлюватися.
При цьому спосіб життя все одно залишається важливим. Харчування, фізична активність, рівень стресу, доступ до медицини та шкідливі звички можуть або посилювати, або послаблювати вплив генів. Проте нове дослідження показує: навіть за однакових умов люди можуть старіти по-різному саме через спадковість.
Попереду — пошук «генів довголіття»
Тепер дослідники планують знайти конкретні генетичні варіанти, які пов’язані з довгим життям. На їхню думку, це може допомогти краще зрозуміти сам механізм старіння та, можливо, у майбутньому навчитися сповільнювати його. Водночас вчені наголошують: універсального секрету довголіття поки не існує. Але нові дані вкотре підтверджують, що частина нашого майбутнього дійсно закладена ще від народження.
