Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) майже вдвічі підняла граничні ціни на ринку електроенергії для юридичних осіб з 1 травня. Прайскепи встановили на максимальному рівні 15 гривень за кіловат-годину – і це на всі години доби, без поділу на пікові й нічні періоди.
Як передає "Хвиля", про це повідомив експерт Олег Попенко.
Зараз максимальна вартість електроенергії може фіксуватися на рівні 9 гривень. З травня цю планку піднімають до 15. Раніше прайскепи розподіляли на чотири періоди залежно від навантаження: ранкова висока ціна, денна низька, вечірня надвисока і нічна наднизька. Тепер цю систему обнулили – максимальна планка діятиме цілодобово.
Попенко наголошує, що рішення прийняли всупереч ринковій ситуації. У квітні відключень електроенергії через дефіцит не було, великих обсягів імпорту – теж, навіть експорт фіксували. На травень прогнозів дефіциту також немає. Попри це регулятор пішов на крок, який експерт називає лобістським.
"Я взагалі не розумію цього рішення. Як розумію – тому що його пролобіював голова комітету енергетики та житлово-комунальних послуг Герус особисто своїм листом, який він направив у НКРЕКП", – заявив Попенко. За його словами, рішення комітету Верховної Ради щодо такого звернення не було, депутат діяв одноосібно.
Підвищення прайскепів вдарить по всіх юридичних особах – комунальних, державних, приватних установах. Якщо у квітні середня ціна продажу електроенергії для бізнесу формувалася на рівні 9-9,5 гривень, у травні вона може сягнути 15. В окремі години вартість здатна підніматися до 22-24 гривень – як це було у січні-лютому, коли діяли максимальні прайскепи.
Для порівняння: у більшості європейських країн на ці вихідні вартість електроенергії на ринку "на добу наперед" буде близька до нуля або від'ємна. У низці країн ЄС ціна впаде до мінус 100-200 євро за мегават. Українському бізнесу доведеться платити близько 300 євро за мегават – удвічі більше за середню європейську ціну в звичайні дні.
Окрема тема – підготовка до опалювального сезону. Народний депутат Олексій Кучеренко раніше попередив, що відновити Дарницьку ТЕЦ і встановити модульні котельні до настання холодів фізично неможливо, а взимку в Києві можуть виникнути серйозні проблеми з опаленням. Попенко з ним погоджується, але бачить часткові альтернативи.
Одна з них уже запрацювала: перекинули перемичку від іншої ТЕЦ до мережі Дарницької, близько 300 будинків переключили на резервне джерело. За словами експерта, це швидке і робоче рішення. Що стосується самої Дарницької ТЕЦ, теплопостачання без когенерації відновити теоретично можливо – подібні приклади вже були під час повномасштабного вторгнення.
Проблема в іншому. Навіть відновлена Дарницька ТЕЦ не зупинить російські ракети. Окупанти відстежують роботу станцій за супутниками і Telegram-каналами, де публікують фото з трубами, з яких іде дим. Тому процес встановлення модульних котелень у Києві зупиняти не можна.
Втім, нинішній підхід Попенко вважає помилковим. Окремі котельні для кожного будинку, які пороздавали по ОСББ, не вирішують проблеми. Виникають питання обслуговування, логістики, підключення до газорозподільних мереж, тиску газу, зберігання дров чи пелет. Установка кожного об'єкта – це проєкт, містобудівна документація, тендер, мінімум 5-6 місяців роботи.
Експерт пропонує районувати: ставити одну котельню на 10-15 будинків, як планували в Дніпровському районі для одного з житлових комплексів. За його оцінкою, реалістичний прогноз – 20-30 будинків з модульними котельнями до кінця року, а не оптимістичні 50-100. Якщо ж застосувати зональний підхід, 10-20 котелень здатні покрити 300-400 будинків. Це, за словами Попенка, стало б реальним результатом підготовки до зими.