Британський історик Ніл Фергюсон попередив, що США та Захід загалом стоять перед затяжною борговою кризою, несподіваним поверненням соціалізму у мейнстрімну політику і тим, що він називає забуттям інституційних основ, які зробили західну цивілізацію заможною.
У подкасті Hoover Institution "Capitalism and Freedom in the 21st Century" британський історик окреслив діагноз інституційного занепаду, який розвиває з часів своєї книги 2013 року The Great Degeneration.
Як передає "Хвиля", посилаючись на Hoover Institution, Фергюсон, старший науковий співробітник Hoover, заявив, що головна проблема розвинених економік – нестійкий державний борг. "У більшості країн, особливо у розвинених, від початку XXI століття триває тривале, але вочевидь нестійке зростання державного боргу", – сказав він, вказавши на дефіцити США у розмірі 6-7% ВВП, "наскільки сягає око".
Історик стверджує, що політики позбавлені відчуття фінансової історії, а виборці – базової фінансової грамотності. "Фінансова неграмотність – дуже серйозна проблема в усьому світі, і дивовижно, що ця проблема існує, з усіх місць, у Сполучених Штатах", – сказав він. Школи, додав Фергюсон, випускають молодь "більш-менш повністю необізнаною у фінансах", що грає на руку "рентоорієнтованим інституціям".
Розмова повернулась до тем попередніх книг Фергюсона про Британську імперію та західну цивілізацію. Історик заявив, що пандемія COVID показала, як далеко частина англомовного світу відійшла від своїх індивідуалістичних коренів, коли "індивідуальній свободі чи індивідуальним правам власності надавалося набагато менше уваги, ніж пріоритетам держави, одержимої безпекою". За його словами, ця тенденція проявилась гостріше у Великій Британії, Канаді, Австралії та Новій Зеландії, ніж у США, де писана конституція досі слугує гальмом.
У питаннях геополітики Фергюсон відкинув термін "середніх держав", який у січні в Давосі вживав Марк Карні. "Середня держава – це оксиморон", – сказав він. "Вони у середині, і вони не мають влади". Історія, на його думку, – це переважно історія імперій, і сьогодні існують лише дві справжні наддержави: США та марксистський Китай, а всі інші або з ними у союзі, або затиснуті між ними. Якщо Америка втратить першість, попередив Фергюсон, наслідком стане "невільна імперія, в якій ми всі тією чи іншою мірою будемо рабами".
До 250-річчя американської незалежності Фергюсон використав нагоду, щоб захистити батьків-засновників від песимізму епохи Трампа. Гамільтон, Медісон та інші творці конституції були "прикладними істориками", які навмисно сконструювали систему стримувань і противаг саме на випадок, якщо до влади прийде президент, менш відданий ідеї свободи. Інтелектуальне коріння Конституції США, наголосив він, лежить радше у шотландському Просвітництві Адама Сміта та Девіда Г'юма, ніж у французькій думці.
На питання про відродження соціалізму в американській політиці, включно з пропонованими податками на багатство в Каліфорнії та штаті Вашингтон, Фергюсон висловився різко. "Ми мали щонайменше 100 експериментів із соціалізмом, і всі вони закінчуються однаково", – сказав він, назвавши "вироком нашій освітній системі" те, що дискусія про соціалізм відновлюється у 2026 році. Історик визнав, що життя нижчого квінтилю населення США за доходами "переважно паскудне", з поганими показниками тривалості життя, але стверджував, що причина не в існуванні мільярдерів. Більшість найбагатших американців, за його словами, починали зі середнього класу. Справжня проблема, на його думку – монопольна державна освіта під контролем вчительських профспілок, що не дає бідним дітям піднятися. "Це можна виправити, – сказав він, – але виправити через освітню реформу, а не каральне оподаткування".
Фергюсон також заперечив підхід, популярний серед економістів Дарона Аджемоглу та Джеймса Робінсона, які пов'язують економічне зростання з "інклюзивними інституціями". Промислова революція, нагадав він, не сталася в умовах демократії. Вирішальним було верховенство права на основі приватної власності плюс багато історичних випадковостей, включно з фінансуванням війн. "Історія – це не казочка з мораллю, – сказав він. – Багато в ній огидного і багато випадкового".