Російський виробник дронів "Оріон" – компанія "Кронштадт" – наблизився до банкрутства. Втрата стратегічного інвестора, борги і позови від субпідрядників ставлять під сумнів його подальше існування.
Про це йдеться у дослідженні Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), де "Кронштадт" описаний як "повчальний кейс". Як зауважує "Хвиля", авторка звіту CSIS Катерина Бондар присвятила компанії окремий розділ, аби показати: гучні обіцянки автономних "роїв" БПЛА не підкріплені реальною виробничою базою.
У публічному портфелі "Кронштадта" – лише два діючих дрони, "Оріон" і "Сіріус". Обидва належать до важких машин дальньої розвідки і теоретично можуть завдавати ударів. На практиці ж українська ППО регулярно збиває "Оріони": їм бракує засобів самозахисту, маневреності та достатніх обчислювальних потужностей для ШІ.
Ще у 2021 році тодішній гендиректор Сергій Богатіков обіцяв перевести "Оріон" у формат напівавтономного управління. На авіасалоні в Дубаї компанія показала автоматизоване робоче місце оператора з елементами доповненої реальності. Концепцію "роїв" із 10 малих "Молній" під керуванням ударного "Грому" презентували неодноразово, проте до серії жодна з цих ідей так і не дійшла.
Уже у 2023 році "Кронштадт" був змушений звернутися до сторонньої компанії, аби та допомогла зробити софт для роїв – власні зусилля провалилися. На виставці "Армія-2024" "Гром" знову показали лише як планер. CSIS наголошує: попри щедрі презентації, жодного підтвердженого досвіду роєвого бою у компанії немає.
"Кронштадт" став прикладом ризиків моделі, заточеної під держзамовлення без диверсифікації. Аналогічні непрозорі компанії, які залежать від бюджетних контрактів та закордонних компонентів, потрапили під подвійний удар санкцій і бюрократії. До серпня 2025 року російські галузеві оглядачі вже відверто заговорили про шлях "Кронштадта" до банкрутства.
Також читайте, як в Україні запустили експериментальний проект оборонних закупівель.