Українська державність зазнає нищівного руйнування не лише через зовнішню збройну агресію, але й через комплекс глибинних внутрішніх кризових явищ. Відмова ключових інституцій працювати за правилами, хронічна корупція, заміна публічної політики агресивним популізмом та жорсткий конфлікт ідентичностей заганяють країну у прірву.
Про це повідомив філософ Сергій Дацюк в ефірі політолога Юрія Романенка.
Намагаючись дати об'єктивну відповідь на питання, що саме, окрім зовнішнього ворога, руйнує державу Україна зсередини, експерт звернувся до аналітики штучного інтелекту для узагальнення всіх наявних даних. У результаті він виокремив вісім фундаментальних чинників, які фактично паралізують країну. Фундаментом цієї деградації стала відмова державного апарату виконувати свої прямі обов'язки.
"Перше – це ерозія інституцій. Інститути просто перестали працювати. Парламент, правила, закони, процедури, президент, Кабінет міністрів – усе це не дуже працює. Вони або саботують, або займаються чимось іншим, або взагалі діють проти держави", – заявив Сергій Дацюк.
Наступним критичним фактором, який тісно пов'язаний з паралічем державного управління, є хабарництво. Філософ закликає перестати сприймати це явище виключно через призму людських вад, адже воно набуло макроекономічних та безпекових масштабів, які загрожують самому існуванню країни.
"Друге – хронічна корупція. Це не моральна проблема, а структурна. Вона тотально руйнує здатність держави взагалі діяти цілісно", – наголосив мислитель.
Окрім цього, нищівними чинниками філософ вважає олігархічну фрагментацію та тотальний популізм, який остаточно витіснив реальну публічну політику.
"І навіть якщо ми закриємо телемарафон, це нічого не змінить, тому що публічна політика зникла. Публічна політика, яку ми дуже не любили, критикували з тобою, називали "шустер-простором" і так далі. Але вона дозволяла виробляти аргументи, розуміти мотивації, ставити цілі, обговорювати ці цілі і якось зводити кінці з кінцями. Зі змістом, так? Тепер цього немає. І виходить, що ми живемо виключно в режимі популізму", – зазначив Дацюк.
За словами філософа, решта громадян або відмовчуються, або їдуть з країни, або йдуть у внутрішню еміграцію", – пояснив експерт соціальну апатію.
Прямим наслідком такої агресивної та недалекоглядної політики стає стрімка втрата суспільної довіри та катастрофічний відтік працездатного населення. Аналізуючи демографічну кризу, філософ спирається на вкрай невтішні прогнози профільних фахівців.
"Спеціалісти кажуть, що ці людські втрати буде неможливо відновити навіть після завершення війни", – констатував Дацюк.
Ще одним фактором деструкції мислитель назвав глибокий внутрішній розкол суспільства, спровокований діями влади та радикалів у гуманітарній сфері. Спроби штучно та примусово стандартизувати багатогранну українську націю призводять до зворотного ефекту та внутрішнього спротиву – конфлікту ідентичності.
"Україна історично багатошарова, а її спробували зробити моноетнічною, з єдиною ідентичністю. З чітко прописаною політикою колективної пам'яті, де є лише один варіант минулого та чіткі герої. Крок ліворуч, крок праворуч – ти зрадник Батьківщини", – підсумував Сергій Дацюк.
Через сукупність цих системних факторів, за словами філософа, норми права в Україні більше не працюють, дії державного апарату не підкоряються логіці, а довіра між громадянами та інституціями знищена майже дощенту.