Ексклюзив РБК-Україна про те, що відбувається у команді президента Зеленського
Після відставки Андрія Єрмака Офіс президента перестав бути єдиним центром ухвалення рішень у державі. За сто днів від приходу на Банкову Кирило Буданов показав зовсім іншу манеру управління та отримав багато авансів на свою адресу.
Як перезавантаження влади змінило ОП і що відбувається у трикутнику "Банкова – парламент – уряд" – розбиралось РБК-Україна.
Читайте також: Буданов анонсував "багато нового" від РФ на переговорах
Головне:
- Інший стиль управління. На відміну від Андрія Єрмака, Кирило Буданов робить ставку на делегування і не вдається до мікроменеджменту.
- Взаємодія з командою. Джерела видання кажуть, що новий керівник ОП поки не планує радикальних кадрових змін на Банковій і намагається спрацюватись з наявною командою.
- Побудова взаємин з ВР. Буданов налагоджує комунікацію з нардепами, нещодавно він зустрічався з головами комітетів, а до цього з керівництвом фракцій та груп Ради.
- Стосунки Рада – Кабмін. Нардепи здебільшого схвально оцінюють роботу Михайла Федорова та Дениса Шмигаля – "новачків" у своїх міністерствах, але все ще досить критично ставляться до уряду в цілому.
- Спроба зняти напруги. Нещодавня зустріч прем'єр-міністра, урядовців та Буданова з парламентарями дещо знизили рівень напруги у Раді, нардепи навіть проголосували значну частину необхідних рішень, але невідомо, наскільки довгостроковим буде цей ефект.
Перезавантаження команди, розпочате Володимиром Зеленським наприкінці минулого року, запустило перерозподіл впливів усередині владної вертикалі. За сто днів роботи Кирила Буданова Офіс президента трансформувався – з універсального центру прийняття усіх рішень в головний операційний штаб.
"Запанувала демократія. Усі стали більш самостійними у своїх діях. Немає втручання чи диктату. Причому це стосується не лише, приміром, заступників голови ОП, а й Ради та Кабміну", – ділиться один із співрозмовників РБК-Україна в парламенті.
Якщо за часів Андрія Єрмака профільний заступник на Банковій де-факто стояв вище за будь-якого міністра, то за нової конфігурації міністри ключових напрямків стають "командирами фронтів". І на цих "фронтах" на початку року теж відбулись ротації.
Уже майже три місяці Михайло Федоров намагається перевести Міністерство оборони на рейки цифровізації і втілювати свій план війни, а Денис Шмигаль – навести лад в енергосистемі в режимі "пожежної команди".
РБК-Україна дізнавалось, як ці перестановки вплинули на розклад сил у "трикутнику" влади – Банкова – Рада – Кабмін.
Після Єрмака
"Кирило заходив під певну політичну історію, довести до кінця мирні переговори, а далі – можливо, в якомусь форматі брати участь у виборах. А зараз йому доводиться вникати в суть рутинних процесів", – так у розмові з РБК-Україна описує враження від перших ста днів Буданова на посту глави ОП співрозмовник у команді президента.
Справді, на початку січня, коли Буданова – причому відносно несподівано – було призначено керівником Офісу президента, у найактивнішій фазі перебували мирні переговори. І в політикумі багато хто вважав, що перемир'я, вибори (та можливо, референдум) – уже не за горами. Якщо не навесні – то влітку, якщо не влітку – то восени.
Ба більше, ще до призначення на Банкову, як стверджують джерела РБК-Україна, у тодішнього начальника ГУР існували і свої неформальні переговорні канали, які зокрема допомагали і в обміні полоненими. Тож перехід Буданова в Офіс мав би зробити процес перемовин більш скоординованим і зосередити його в межах єдиного центру.
Щоправда, тенденції за останні місяці помітно змінилися. По-перше, Україна остаточно дала всім зрозуміти, що добровільно здавати окупантам Донецьку область не буде, а для Росії це була стартова умова будь-якого мирного врегулювання. По-друге, з початком війни в Ірані фокус США змістився на Близький Схід, а росіяни тим часом змогли дещо "підлатати" держбюджет, скориставшись стрибком цін на нафту і частковим послабленням санкцій.
І хоча у військово-політичних колах cподіваються на те, що переговорний процес відновиться, надій на швидкий кінець війни стало менше. Тому весь державний апарат налаштовується на тривалу роботу у нинішньому воєнному режимі. У тому числі і новий керівник Офісу президента – за українською традицією часто де-факто друга людина у державі. Хоча, як показує українська ж практика, вага крісла глави ОП багато в чому визначається тим, хто в цьому кріслі сидить.
"Зараз Офіс більше працює так, як має працювати. Якщо раніше це був Офіс Єрмака, то зараз це Офіс президента", – ділиться один із інформованих джерел про робочу атмосферу на Банковій.
В епоху Андрія Єрмака роль Офісу президента і особисто його керівника зросла до неймовірних масштабів. І якщо хтось беззмінно обіймає таку високу державну посаду майже шість років – з ним неминуче порівнюватимуть того, хто обійме цю посаду наступним.
Читайте також: Нарешті мир? Хто насправді переміг у війні Ірану з Ізраїлем та США
"Функціонал Єрмака за шість років фактично відповідав статусу віце-президента, який менеджерував усе. Буданов цього не робить і не влазить всюди" – міркує в розмові з виданням ще один співрозмовник у Раді.
Зміни та призначення, що відбулись в ОП та Кабміні з кінця минулого року (інфографіка: РБК-Україна)
Буданов на цьому місці поводиться зовсім інакше – з цим згодні всі без винятку співрозмовники РБК-Україна в різних структурах влади. Якщо його попередник любив мікроменеджмент і намагався займатися буквально всім – від збірної з футболу до відносин з Глобальним Півднем, нинішній керівник ОП і делегує завдання, і сам не намагається бути скрізь одночасно. Десятки різних робочих груп, створених та очолюваних Єрмаком, по суті припинили свою діяльність з його відходом.
"У Буданова зовсім інші організаційні навички, інший досвід. У ГУР він відчував себе не просто призначеним керівником, для нього це був як козацький кіш, він був автономним. А тепер гетьман покликав його керувати своєю канцелярією", – наводить аналогії один із співрозмовників видання, близький до президента.
При цьому частину свого образу Буданов взяв із собою і на нове місце роботи, де він ходить у військовій формі, а на нарадах нерідко каже "я, як людина військова, вважаю…". Примітно, що він розмістився не в колишньому кабінеті Єрмака, а в кабінеті, де колись сидів друг президента та його екс-помічник Сергій Шефір, і ще раніше – колишній президент Леонід Кучма.
"Єрмак сидів завжди або у президента, або у себе. Буданов переміщається по ОП, ходить на доповіді до президента, а для великих нарад йому треба йти в інший, просторий кабінет на Банковій", – розповідає один із співрозмовників видання.
Характер відносин із безпосереднім керівником, власне з президентом – ще одна відмінність між колишнім та нинішнім керівником Офісу. Якщо взаємодія Єрмака з Зеленським багато в чому будувалася на неформальній довірі і персональній дружбі, то з призначенням Буданова ця комунікація стала більш формалізованою, інституційною та службовою.
Загалом між ними нормальні стосунки зі взаємоповагою у парадигмі начальник-підлеглий – таку оцінку РБК-Україна почуло відразу від кількох співрозмовників у владі.
"Кирило поки ще не інтегрувався з президентом темпераментами. Треба, щоб емоції трохи частіше співпадали і щоби вони більше попрацювали поруч. Андрій Борисович дуже часто бував на четвертому поверсі, Кирило виключно по ділу. Це загалом робить відносини більш робочими, що непогано, бо дає більше простору президенту", – ділиться один з інформованих співрозмовників, близьких до Зеленського.
Стиль управління Буданова
Розвіяти "дух Єрмака" в Офісі – очевидне завдання, яке саме собою виникло після зміни глави Офісу. Особливо на тлі різних чуток та журналістських матеріалів про те, що "колишній другий" якщо не продовжує керувати процесами, то принаймні зберігає частину впливу. Оцінки інформованих джерел видання щодо цього відрізняються. Частина вважає, що певний вплив на Банковій та загалом на владну вертикаль Єрмак все ж зберіг.
Інша частина співрозмовників РБК-Україна стверджує, що зараз впливу екс-керівника ОП вже, по суті, немає, хоча якесь спілкування між ним та Зеленським, ймовірно, зберігається.
"Цей вплив все зменшується і зменшується. Проте все одно багато людей у владі залишились ще з часів Єрмака, та й в Офісі майже всі заступники працювали ще при ньому. Тож самі посудіть. Хоча всі заступники намагаються демонструвати максимальну ефективність та лояльність до нового керівника", – розмірковує одне з інформованих джерел видання.
Масштабних кадрових чисток чи оновлень на Банковій Буданов поки не проводив. Одночасно з екс-главою ГУР на посаду першого заступника керівника ОП зайшов дипломат Сергій Кислиця. Посаду "зама" у березні залишив тільки Ігор Брусило, якого відправили послом в Італію.
"Перший мій керівник сказав мені досить глибинну річ – не кажу, що це правильно, але я так живу: показник ефективності роботи керівника – це коли ти береш те, що в тебе є, і змушуєш працювати це так, як ти хочеш. А якщо ти просто прийшов, усіх змінив і поставив таких, як хотів – ти поганий керівник. Мені це подобається, це як виклик", – пояснив в інтерв'ю телемарафону наприкінці лютого сам Буданов, відповідаючи на запитання про можливі кадрові зміни в Офісі.
Серед змін, що можуть відбутися у керівному складі ОП – це призначення заступника з економічних питань. Але пошуки підходящих кандидатур на цю посаду, за словами джерел РБК-Україна, ще продовжуються.
"У Єрмака так склалося, що майже всі люди, яких він вважав своїми, дуже швидко від нього відійшли. Але загалом в Офісі Кирило нічого не міняв особливо саме в плані людей, у нього принцип такий, що він приходить і намагається діяти з наявними інструментами, з наявною командою. Виходить доволі непогано, але мені здається, що через деякий час він зробить певні висновки про людей", – вважає один із інформованих співрозмовників, близьких до Зеленського.
Інше джерело видання каже, що Буданов координує команду Офісу, ставлячи їм конкретні завдання. Наприклад, заступника з регіональної політики Віктора Микиту він відправив безпосередньо "у поля" – тобто до регіонів. А заступник із юридичних питань Ірина Мудра бере на себе частину економічних функцій як заступник голови Ради з підтримки підприємництва. Нещодавно цю Раду очолив Буданов.
Буданов вистроює взаємини з заступниками, делегуючи їм ухвалення рішень та повноважень (фото: телеграм-канал К.Буданова)
"Він намагається виставляти чіткі KPI та завдання. За певний час ми маємо побачити конкретні результати: як реалізуються ці завдання та напрацювання за всіма напрямками", – каже співрозмовник, інформований про ситуацію на Банковій.
Читайте також: Втрати росіян на Донбасі зросли втричі, а просування мінімальне: інтерв'ю з Палісою
Загалом стосунки керівника ОП зі своїми заступниками джерела видання описують як " конструктивні". Поряд з регулярними нарадами, які проводить з ними Буданов, його "замам" загалом вдається простіше і оперативніше комунікувати з ним, каже один із співрозмовників. Інше джерело з команди президента пояснює: Буданов більш сфокусовано підходить до проблем.
"У Кирила інший стиль, він намагається координувати заступників більш мʼяко, проводить регулярні спільні наради, значно більш доступний для співробітників. Рішення все одно ухвалює президент. Загалом Офіс зараз більш залучений не через одну людину, як раніше, а через різних. Кирило підтягує з собою людей, тобто більше може покладатись на заступників. Президент більше взаємодіє з заступниками", – уточнив він.
За словами іншого співрозмовника, завдяки більшому делегуванню повноважень пришвидшилось і ухвалення тих чи інших рішень. Якщо раніше на це нерідко йшли дні, а то й тижні, оскільки треба було чекати схвалення від "другого", то зараз багато питань заступники можуть вирішувати самі. Ті рішення, де все ж треба "добро" від Буданова, ухвалюються за лічені години або навіть хвилини, додало джерело. "Атмосфера і корпоративна культура, звичайно, помітно змінилися. Ніхто вже не показує президенту пости у Facebook, які хтось лайкнув або не лайкнув, все йде у бік більшої функціональності. І до поступового зниження ролі Офісу президента в окремих процесах загалом", – каже один із співрозмовників видання.
Ще один проміжний, але не зовсім очевидний підсумок 100 днів роботи Буданова – зростання його особистого рейтингу та водночас стабілізація рейтингу президента, який трохи "похитувало" після "Міндічгейту". Останні соцдослідження – публічні, і закриті, які проводились для партій – свідчать, що Зеленський зараз міг би перемогти у разі проведення президентських виборів. У партії "Слуга народу" позиції в опитуваннях трохи слабші.
Водночас у трійці лідерів опитувань фігурує і сам Буданов, і умовний проект під назвою партія Буданова. І це насправді може стати хорошим плацдармом для будь-яких політичних перспектив.
Співрозмовники, наближені до керівника ОП стверджують, що політичною діяльністю він зараз не займається. А джерела в команді президента дають зрозуміти, що розглядають сценарій, за якого були б не проти бачити Буданова у своїй політичній команді.
"Буданов поки що політично не зміцнів, у нього ще немає ядра, щоб конкурувати із Залужним. А перед нами буде складне завдання: якось склеїти Зеленського та Буданова в умовах, коли піти на вибори та їх виграти повинен буде хтось один", – каже співрозмовник в оточенні Зеленського.
Інший фронт роботи
На новому місці Буданов змушений займатися не яскравими операціями на кшталт диверсій проти ворога чи ліквідацій російських військових злочинців, а важливими, але рутинними питаннями, як наприклад, ветеранська політика, політика пам'яті, зустрічі з бізнесом, відновлення зруйнованого житла тощо.
"Переговорні справи він продовжує вести. З військових та інших важливих питань він висловлюється і його думку запитують. Як керівник Офісу він часто приходить до президента з купою паперу, але це означає, що робота в Офісі триває і папери не лежать без діла. Здається, що йому, навпаки, подобається займатись вирішенням якихось таких питань, які давно не вирішувались", – розповідає джерело з команди Зеленського.
Ще одне нове поле для екс-начальника ГУР – робота Ради, що він і сам визнає на закритих нарадах, кажуть джерела РБК-Україна. Поки що комунікацію з депутатами керівник ОП веде здебільшого через голову фракції "Слуга народу" Давида Арахамію та першого віце-спікера Олександра Корнієнка.
"Будь-хто з нардепів може зв'язатись з Кирилом Олексійовичем – або через приймальню, або напряму, домовитись про зустріч тощо. У цьому теж з'явилось більше свободи", – каже одне з джерел, близьке до Банкової.
Нещодавно Буданов уже провів зустріч з усіма головами фракцій та груп, куди з'явилися майже всі парламентські "лорди". За відгуками присутніх, новий керівник ОП їм сподобався своєю фразою "Верховній раді – верховну владу".
Буданов поки налагоджує комунікацію та контакти з Радою (фото: телеграм-канал К.Буданова)
"Він готовий нам допомагати, для нас він зручніший за Єрмака, він так сильно до нас не лізе, він хоче розбиратися", – каже співрозмовник РБК-Україна в СН.
Зрештою, не всі нардепи з монобільшості поділяють увагу Буданова до парламенту: мовляв, це все-таки "парафія" Арахамії, а він може до цього ревносно поставитись.
"Можу вам сказати, що керівник ОП, хоч і старається не сильно лізти в парламентські справи, однак він уже кілька разів натякав Давиду, що неголосування Ради, яке ми спостерігали останнім часом – це в тому числі і результат його недопрацювання", – переказує у розмові з виданням ще один парламентарій.
Читайте також: Жодних випадковостей: Буданов пояснив, за яким планом діє Трамп
На тлі так званої парламентської кризи, про яку детально розповідало РБК-Україна, 6 квітня, Буданов зустрівся в Офісі ще і з головами усіх парламентських комітетів. За словами джерел видання, така комунікація планувалась ще раніше, але цього разу була сконцентрована на всіх законопроектах Ukraine Facility та по лінії МВФ, які Рада мала розглядати цього тижня.
"Розмова з Будановим стосувалась того, де є шанси на проходження, що не пройде, що заважає та як допомогти. Як результат, якісь з законопроектів зняли з розгляду на цьому тижні, щось – навпаки, поставили в порядок денний. Усе було дуже по-діловому. Буданов добре підготувався до розмови, по всіх законах. Вирішили збиратись частіше", – розповідає одне з інформованих джерел РБК-Україна.
Після більш ніж трьох місяців на Банковій Кирило Буданов отримує від політичного середовища значну кількість “авансів”. Частково це пояснюється ейфорією після відходу його попередника, який за шість років вибудував жорстку і централізовану модель управління.
Відтак, позитивні оцінки щодо діяльності Буданова, які РБК-Україна чуло від різних співрозмовників, є певною мірою і результатом контрасту між двома стилями. Втім, нинішній керівник ОП поки ще не стикався з по-справжньому складними політичними кризами чи конфліктами всередині влади, у вирішенні яких йому ще доведеться себе показати.
Командири "фронтів"
"Якщо якогось заступника голови Офісу призначити міністром – людина сприйме це як пониження", – цей жарт РБК-Україна останніми роками неодноразово чуло від співрозмовників у владі. І від жарту в ньому не так багато.
Кабінет міністрів довгий час справді виглядав максимум виконавчим органом за реального центру прийняття рішень – Офісу президента. І, здається, обидві сторони такий стан справ цілком влаштовував. Але зі зміною керівництва ОП роль Кабміну та інших органів влада об'єктивно зростає. І до цього не всі готові.
"Знову в нас криза лідерства. У всьому уряді у нас обмаль людей, хто хоче і готовий брати відповідальність. Серед них Шмигаль і Федоров. Частково – Марченко, у своїх питаннях – може, Бережна. Ще частина або перелякана, або не думала, що в їхній сфері все настільки складно, і радіють будь-яким вказівкам "зверху", – каже співрозмовник видання у "Слузі народу".
Ставши міністром оборони, Михайло Федоров отримав від президента карт-бланш на зміни, зокрема і на реалізацію свого "плану війни". Його окремі пункти були представлені на четверті роковини широкомасштабного вторгнення. Цей план, над яким команда Федорова працювала не один місяць, передбачає три стратегічні цілі: закрити небо, зупинити ворога на землі, в морі та у кіберпросторі, а також позбавити росіян економічного ресурсу для ведення війни.
У тих, хто знайомий з більш детальним викладенням цього плану, думки щодо нього розділились. Дехто дає дуже схвальні оцінки, інші ж вважають "половинчастим" і дивляться на нього не надто оптимістично.
Справжнім викликом для міністра оборони стане мобілізаційна реформа, доручена йому президентом. Причому ще до публічного оприлюднення своїх ідей Федоров зіштовхнувся з опором з боку військових та поліції. Не на його користь також грають окремі депутати, публічно розповідаючи про фрагменти реформи.
Читайте також: Кожна четверта ціль ворога – мінус: Федоров розкрив успіхи "Лінії дронів" на фронті
"Ще нічого ніким не ухвалено, а вже в медіа купа спекуляцій. Вирішальне слово все одно буде за президентом, а він поки налаштований скептично і прислуховується до думки військових, які переживають, що реформа Федорова зірве мобілізацію", – розповів один з інформованих співрозмовників у владі.
Незважаючи на побоювання щодо того, як наймолодший міністр оборони в історії України зможе спрацюватись з генералами та кадровими військовими, навіть якщо якась частина з них може сприймати Федорова як "діджиталізатора-чужинця" – жодних явних конфліктів по цій лінії не проявилось.
"Усі розуміють, що Федоров має зелене світло на зміни від самого президента. Скільки було розмов про те, а як він буде працювати з Сирським, мовляв, мабуть, хтось з них буде виживати іншого. Подобається він Сирському чи ні, та Сирський – військовий, і він буде працювати з усіма, кого призначить президент. Та й у самого головкома є сильна протекція від верховного головкома. Ймовірно, це розуміє і Федоров. Тому ніхто нікому не заважає", – каже один з інформованих співрозмовників РБК-Україна.
З інших підсумків майже трьох місяців Федорова у міністерстві – оперативність в ухваленні рішень, попри те, що він та його команда, за великим рахунком, ще продовжує входити в курс усіх справ такої громіздкої машини, як Міноборони. Хоча варто зазначити, що навіть це він робить у рази швидше, ніж більшість його попередників.
"Водночас на комітеті нардепи висловлювали занепокоєння тим, що він у своїй роботі частково заходить на поле Генштабу і Збройних сил, туди, що вже не є компетенцією Міноборони, адже це чітко визначено законодавством. Так чи інакше, зараз ще мало часу пройшло, але усі дуже вболівають, щоб у нього вдалось те, що він декларував", – розповів один з нардепів.
Здебільшого у "Слузі народу" досить схвально відгукуються про Федорова, як і про колишнього очільника Міноборони, а сьогодні – першого віцепрем'єра – міністра енергетики Дениса Шмигаля. У парламенті його зазвичай називають "тихим технократом" або "універсальним солдатом".
"У нас, мабуть, не знайдеться людей у фракції, хто б не любив Шмигаля. До нього ставляться або добре, або просто ніяк. Тут варто віддати і йому належне – він добре вміє комунікувати з депутатським корпусом. Зараз він взявся вичищати авгієві стайні в Міненерго, хоча наші часто бідкаються "даремно ми тоді звільняли Шмигаля", – каже один із впливових нардепів у "Слузі народу".
Раніше РБК-Україна розповідало, що однією з причин збою в Раді стали проблеми у взаємодії з урядом та новим прем'єром. Парламентарів обурював не лише дефіцит комунікації з Кабміном, а й ініціативи щодо масових виплат бюджетних коштів населенню. Тоді як на депутатський корпус перекладали голосування за непопулярні проекти рішень, як додатково ці кошти знайти.
Інший співрозмовник видання пояснює: раніше всі завдання уряду в основному походили від Єрмака або особисто від президента. Але про якесь policy-making йшлося лише на панельних дискусіях численних форумів, а не насправді.
"Є питання, які ми ставили ще уряду Гончарука. Тепер задаємо цьому уряду. Для нас це нескінченний день бабака. Ми сім років начебто робимо якусь реформу, і досі на тому ж місці", – скаржиться співрозмовник.
В самому уряді ситуацію бачать трохи інакше. "У нас досі багато хто оцінює Кабмін за лекалами 20-річної давності, часів Ющенка-Тимошенко, коли там були яскраві політичні постаті. Але у міністрів насправді не так багато є самостійності. У них є програма партії влади, програма Кабміну, маса поточних завдань, вирішення несподіваних проблем тощо. Наразі "відпали" лише ті теми, які особисто вів Єрмак, а так – триває звичайна робота", – каже співрозмовник на Грушевського.
Але фактично всі визнають: голова Кабміну Юлія Свириденко, хоч і спромоглася розібратися в політичній кризі в розпал "Міндічгейту" і перейти в табір опонентів Єрмака, повністю самостійним гравцем вона поки що не стала.
Фото з зустрічі Юлії Свириденко з головами парламентських комітетів (фото: телеграм-канал Ю.Свириденко)
"Юлія не може сказати президенту "ні". У Кабміні є перевірені інструменти, як різноманітний кешбек, який вони навчилися масштабувати і тепер застосовують у будь-якій ситуації", – каже одне з джерел.
Зрештою, зустрічі Свириденко з головами комітетів, зі "Слугою народу" та опозиційними фракціями і групами дозволили трохи збавити напругу в Раді. І як результат – значна частина з проектів Ukraine Facility та по лінії МВФ – завдяки розмові з урядовцями, з Будановим та роботі Арахамії – була проголосована.
***
Новий владний "трикутник" поки що не виглядає настільки монолітним, як конструкція часів Андрія Єрмака. Але в цьому і полягає задум: замість одного "другого" президент отримав систему стримувань та противаг.
Перезавантаження влади не зруйнувало стару систему, а радше змінило її баланс. Зникнення єдиного центру дало інституціям більше простору і “повітря”, але водночас оголило старі проблеми – дефіцит лідерства. У цьому сенсі нова конфігурація співпраці Банкової, Ради та Кабміну все ще в пошуках своєї точки рівноваги.
Питання – відповіді (FAQ)
– Що змінилося в Офісі президента після призначення Буданова?
Банкова перестала бути єдиним центром, на якому замикалися абсолютно всі рішення. Заступники керівника ОП, уряд та парламент отримали значно більше простору та свободи дій.
– У чому головна відмінність стилю Буданова від Єрмака?
Попередній керівник ОП був схильний до мікроменеджменту та особистого контролю над усіма процесами. Нинішній — робить ставку на делегування та роботу через заступників. Цей контраст зі стилем управління попередника, який багатьом був не до вподоби, певною мірою теж пояснює нинішні позитивні оцінки діяльності Буданова.
– Які у нового керівника ОП стосунки з Радою?
Вони поки що вибудовуються. Нещодавно Буданов зустрічався з головами комітетів, а до цього з керівництвом фракцій та груп Ради. Відгуки присутніх на цих зустрічах, якими поділились з РБК-Україна, були переважно позитивними.
– Що відбувається в Кабміні?
На нових міністрів – оборони та енергетики – Федорова та Шмигаля – покладають значні очікування, щоби їхні рішення та дії допомогли країні вистояти. Проте загалом, за словами джерел РБК-України, у Кабміну відчувається дефіцит самостійності в ухваленні рішень та генерації ідей. У взаєминах з парламентом напруга дещо зменшилась, але вона все ще залишається одним із викликів для влади.
