Ініціативи Міністерства фінансів щодо термінового підвищення податкового навантаження на бізнес для покриття наявних бюджетних дір викликають серйозні сумніви у своїй ефективності. Законодавчі зміни у сфері оподаткування мають тривалий цикл імплементації і почнуть приносити реальні гроші в казну не раніше наступного року. Натомість спроби форсувати цей процес "тут і зараз" під час війни лише провокують перехід бізнесу в тінь та політичні чвари всередині владних інституцій, відволікаючи увагу від єдиного дієвого інструменту – скорочення державних видатків.
Про це повідомив економіст Олег Устенко в ефірі політолога Юрія Романенка.
Фахівець відверто назвав ілюзією сподівання влади швидко наповнити бюджет за рахунок нового фіскального тиску.
"Розраховувати на те, що ти раптом зможеш погасити дефіцит або не погасити, але зменшити дефіцит за рахунок того, що ти будеш більше грошей збирати в державний бюджет за рахунок збільшення податкового тиску… по-перше, звичайно, зрозуміло, що це не спрацює в цьому році", – заявив Олег Устенко.
Він нагадав базові принципи законодавства: податкові зміни традиційно приймаються з наступного періоду, наприклад, з січня наступного року.
Економіст розкритикував безглузді дискусії та перекладання відповідальності між Кабміном та парламентом замість того, щоб діяти ефективно.
"Це нічого не дає в цьому році. Це мова йде з приводу наступного року. А живемо прямо тут і зараз… значить, треба вирішувати питання, яким чином ти будеш діяти в цьому році", – підкреслив аналітик, знову нагадавши про необхідність жорсткого урізання витратної частини бюджету.
Описуючи загальну ситуацію в системі державного управління, Олег Устенко порівняв Україну з судном, яке потрапило у бурю, але екіпаж якого замість порятунку займається міжусобицями.
"Керувати судном, ось коли шторм світовий вже йде, а ще й тут на самому кораблі намагаються плюватися один в одного… Складно тримати впевнено штурвал, якщо тебе то один тягне за рукав, то інший тягне за рукав", – резюмував економіст, вказавши на відсутність консолідованої позиції всередині влади щодо подолання макроекономічних викликів.