Чотири роки майже беззастережної підтримки – і раптом відкрита сварка. Відносини між Україною та Євросоюзом вперше за час великої війни дали помітну тріщину: обидві сторони обмінялися різкими словами, а слово "шантаж" пролунало вже публічно. Втім, аналітики запевняють: до реального розриву далеко. Але осад залишився.
The Economist пише, що головних причин конфлікту кілька.
Перша – російська нафта. Євросоюз, хоча і скоротив її імпорт, як і раніше, закуповує певні обсяги російських енергоносіїв. Для Києва це виглядає як пряме фінансування ворога. Друга – перспектива членства України в ЄС, яка з теоретичної раптом почала набувати реальних обрисів і викликає дедалі більше занепокоєння в Брюсселі. Третя – непередбачувана позиція Вашингтона за президента США Дональда Трампа, яка нервує і Київ, і Європу, але кожного по-своєму.
Показово, що перший публічний розрив стався ще в січні на Давоському форумі. Тоді президент України Володимир Зеленський назвав Євросоюз "салатом із малих та середніх країн, які люблять обговорювати майбутнє, але уникають дій сьогодні". І це після того, як Європа згуртовано змусила Трампа відступити від ідеї захопити Гренландію. Єврочиновники, за інформацією джерел, були неприємно вражені – особливо на тлі того, що саме ЄС у грудні схвалив пакет позик Україні на €90 млрд.
Скандал навколо "Дружби"
Кульмінацією став конфлікт навколо нафтопроводу "Дружба". У січні його українська ділянка, що постачає російську нафту до низки країн Центральної Європи, була пошкоджена. Зеленський заявив, що це справа рук Росії, і фактично відмовився відновлювати трубопровід – аргументуючи тим, що нафтові доходи йдуть на фінансування війни.
Найбільше обурився угорський прем'єр Віктор Орбан, який домігся для своєї країни спеціального дозволу продовжувати купувати дешеву російську нафту. Орбан – у розпал передвиборчої кампанії – скористався скандалом і заблокував фіналізацію пакету допомоги Україні. У відповідь Зеленський назвав тиск "шантажем", а потім у досить жорсткій формі пообіцяв "поділитися адресою Орбана з українськими солдатами". Жарт – але навіть Єврокомісія публічно засудила подібне висловлювання.
Тижнями Київ відмовлявся навіть пускати представників ЄС для огляду пошкодженої ділянки. У підсумку Євросоюз пов'язав виплату обіцяного пакету з готовністю України до співпраці щодо "Дружби".
Членство в ЄС: мрія чи пастка
Окремою больовою точкою стало питання прискореного вступу України в ЄС. Ідея надати Україні членство вже у 2027 році – як частина мирного врегулювання – виникла на американській стороні переговорів. Для Зеленського це принципово важливо: членство в ЄС могло б стати аргументом для продажу суспільству болісних умов перемир'я на референдумі. Але для діючих членів Союзу такий сценарій виглядає як тиск ззовні на одне з найважливіших стратегічних рішень.
Компромісні ідеї – наприклад, "часткове членство" – поки підтримки не знайшли.
Чим усе закінчилося
17 березня Зеленський нарешті погодився виконати вимоги ЄС і почати ремонт "Дружби". Обидві сторони дають зрозуміти, що готові рухатися далі. Причиною загострення неофіційно називають збій у комунікації – після того як у листопаді свою посаду залишив головний дипломатичний помічник президента України.
Якщо пакет на €90 млрд буде швидко затверджений, цей епізод, швидше за все, забудеться. Принципового розриву між Україною та Європою немає і найближчим часом не очікується. Але, як зазначають оглядачі, саме так виглядає початок серйозніших тріщин – коли союзники починають говорити вголос те, що раніше залишалося за зачиненими дверима.
Раніше повідомлялося, що Путін готує наступ на Україну, поки Трамп загруз в Ірані.
